ГАЗОСХО́ВИЩЕ, а, сер.
1. Споруда для зберігання газу (див. газ 1 1) і регулювання його подачі.
2. Спеціально пристосоване приміщення для захисту людей від дії отруйних та задушливих газів. Мешканці кинулися в газосховища, в підвали, в льохи.. За добу місто стало пустелею (Олесь Донченко, II, 1956, 209).