в означеннях
Тлумачення, значення слова «гей»:

ГЕЙ, виг.

1. Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 62); — А ореш бувало — у дві ж пари завжди, вже не боїшся, що пристануть: «гей та гей» (Андрій Головко, II, 1957, 50).

2. Уживається як оклик при звертанні. — Гей, музо, панночко цнотлива, Ходи до мене погостить! (Іван Котляревський, I, 1952, 233); — Гей! ти! — гукнув голова. — Відчини! Чув? Чіпко! (Панас Мирний, II, 1954, 184); Спершу їхали тихо, але от не стерпів Давид — гукнув Якимові: гей, гей, а нехай лиш торкають! (Андрій Головко, II, 1957, 186).

3. Уживається як заклик, заохочення до дії. — Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштувати стусанів? (Іван Котляревський, I, 1952, 93); Гей до мене! Є у мене І варене й печене (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); — Гей, більше лісу Батьківщині! — Лунає клич по Верховині. — Бо для радянських це будов! (Максим Рильський, Сад.., 1955, 83).

4. Виражає піднесення, захоплення чим-небудь. Гей, степи-поля, розкіш моя!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); — Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка, I, 1951, 193); Гей, свободо ж моя, ти рум'яна та руса! Довгождане щастя українця й білоруса (Павло Тичина, II, 1957, 14).

5. Пісенний вигук. Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай! (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 369); Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Павло Тичина, I, 1957, 167); За горою, гей, за кам'яною Нас Ватутін кликав серед бою (Андрій Малишко, Чотири літа, 1946, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 46.

Коментарі (0)