ГЕРГЕ́ПА, и, чол. і жін., діал., зневажл. Велика незграбна людина. Мар'яна хотіла була навздогін обізвати сестру гергепою, та стрималась (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 315).
ГЕРГЕ́ПА, и, чол. і жін., діал., зневажл. Велика незграбна людина. Мар'яна хотіла була навздогін обізвати сестру гергепою, та стрималась (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 315).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 54.