в означеннях
Тлумачення, значення слова «гігант»:

ГІГА́НТ, а, чол.

1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що. щоб зір відзискать. мандрував Аж до сонця самого? (Іван Франко, XII, 1953, 518); Роман запевняв, що то гіганти-ковалі стоять з молотами над здоровенним ковадлом і щось кують (Олесь Гончар, I, 1954, 279);
//  Предмет великого розміру. На обрії могутньо, ще більш ніж звечора, вирує багряними димами наш завод, наш металургійний гігант (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 48); Вийшло зовсім навпаки, із болем узнає він: гіганта [екскаватора] вручено таки Івану Баглаєві (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 76).

2. звичайно чого, перен. Видатна в якій-небудь галузі людина. Таким гігантом думки і революційної дії був Ленін, який увібрав в себе досвід революційної боротьби усіх країн (Ленін, Коротка біографія, 1955, 156); — Тебе запрошують куди завгодно! І ти їдеш куди завгодно. Чому? А тому — уявив себе гігантом, он якою «незамінимою величиною...» (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 63.

Коментарі (0)