в означеннях
Тлумачення, значення слова «гілка»:

ГІ́ЛКА, и, жін. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши пімало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Юрій Яновський, I, 1958, 113);  * У порівняннях. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 69.

Коментарі (0)