в означеннях
Тлумачення, значення слова «гін»:

ГІН, гону, чол.

1. Дія за значенням гнати і гнатися. Видко було оддалік дві каруци.., немов п'яні хиталися з боку на бік від скаженого гону... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); На повному гоні підскочила тачанка (Юрій Яновський, Мир, 1956, 121); На перегонах шляхові майстри і сторожі привітно всміхалися машиністові, підбадьорюючи зеленим прапорцем його бистрий гін (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 157); Щодня Кость улаштовує голубиний гін, щоб зміцнювати пташині крила (Олесь Донченко, I, 1956, 54).

2. с. г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін). Якщо літак витратив отруту, не закінчивши обробки гону, то сигнальники повинні лишатися на місці, і той самий гін обробляється вдруге (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 84).

3. спец. Стан і поведінка багатьох ссавців у період парування, що характеризується збудженням, підвищеною рухливістю, втратою сторожкості. Найбільш інтенсивний гін спостерігається у оленів у першій половині жовтня (Звірі.. Карпат.., 1952, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 71.

Коментарі (2)