ГІ́НКО. Присл. до гінкий 1, 4. Раз навесні перед зеленими святками, коли вже всяка рослина розвертається пишно, бучно, гінко,.. спустилося на Солоху разом дві біди (Панас Мирний, I, 1954, 50); Машина гінко мчить рівною дорогою (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 82); Пролітають [вітри] гінко над простором, Над широким Середземним морем, Де страйкують докери в ці дні (Ярослав Шпорта. Мужність, 1951, 95).