в означеннях
Тлумачення, значення слова «гіпс»:

ГІПС, у, чол.

1. Вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок, а також у сільському господарстві як добриво. Гіпс — в'яжуча речовина, яка швидко тужавіє (Довідник сільського будівельника, 1956, 447); Гіпс знайде застосування не тільки як засіб для меліорації лужних ґрунтів, але й як пряме добриво для конюшини (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 16);  * У порівняннях. Обличчя стало на мить як із гіпсу виліплене — неживе (Андрій Головко, II, 1957, 76).

2. Предмет, виліплений з цього мінералу. Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву... Як убого! (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10).

3. мед. Тверда хірургічна пов'язка з цього мінералу, що використовуються при переломах та вивихах. Пробуду тут ще тижнів зо два, поки мені зроблять апарат, заміняючий гіпс (Леся Українка, V, 1956, 38); Моряк.. розповів, що недавно у нього з руки зняли гіпс, але рана ще не загоїлась як слід (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 89).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 73.

Коментарі (0)