ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до гіркуватий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (Михайло Стельмах, II, 1962, 274).
ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до гіркуватий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (Михайло Стельмах, II, 1962, 274).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 75.