в означеннях
Тлумачення, значення слова «глас»:

ГЛАС, у, чол., заст.

1. Голос (у 1 знач.). Аж ось учувсь йому знайомий глас. Він долинув крізь полум'я бурхливе... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 20); Глас Мелхиседека задзвенів такою міддю, що пан обозний аж навіть підвівся і слухав стоячи (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 142).
Глас вопіющого в пустині, книжн. — про думки, поклики, що залишаються без відгуку, відповіді. Але цей же таки рапорт достатньою мірою пояснює, чому в герці з Гріпичем ці, здавалося б, дуже логічні Нечіпайові думки залишились гласом вопіющого в пустині (Іван Микитенко, II, 1957, 530).

2. мн. гласи, ів. церк. Назва ладу в церковній музиці, а також назва мотивів, що складають систему церковного співу. — Я таки був при службі, — співав гласів, і піп мені не платив (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); В одній хвилі і коломийки задробить, і думки затягне, і весільної, і.. гласів церковних (Іван Франко, I, 1955, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 80.

Коментарі (0)