ГЛАВА 1, и, уроч.
1. жін., заст. Те саме, що голова 1. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Максим Рильський, II, 1946, 5).
2. чол. і жін., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Минає ніч, простує до садочку Глава арабів, старшина йменитий (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 155); Звістку про наступну зустріч глав урядів СРСР і США вітають багато визначних профспілкових, громадських і релігійних діячів Англії (Радянська Україна, 6.VIII 1959, 4).