в означеннях
Тлумачення, значення слова «глядач»:

ГЛЯДА́Ч, а, чол.

1. Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось. Наче золотою сіткою оповито майдан, коло музик, різнобарвну і різновікову юрму глядачів, що зібралася круг кола (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 232); Доки малюк намагався потягти важку лопату, — його вже оточили глядачі, робітники зміни (Юрій Яновський. II, 1954, 111);  * У порівняннях. Він, як виловлена риба, лежав нерухомо і тільки вгадував, що поруч буяє життя, і безсило дивився на нього збоку, наче сторонній глядач (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 571).

2. Той, хто дивиться сценічну або екранізовану виставу. В театрі кожний глядач є живим, близьким свідком тих подій, що розгортаються на сцені, тут же на його очах (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 145); — Ми все зробимо: і будку для апаратури, і екран дівчата з полотна пошиють, і лави змайструємо для глядачів, але нам потрібні гроші (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 198); Єднання з глядачем викликало в Лисенка потребу відгукнутися власною творчістю на наростання революційних подій (Мистецтво, 6, 1955, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 90.

Коментарі (0)