в означеннях
Тлумачення, значення слова «глухота»:

ГЛУХОТА́, и, жін. Стан за значенням глухий 1,4. У новонароджених в перші бні життя буває відносна глухота, зв'язана з особливостями будови у них вуха (Шкільна гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Юрій Смолич, I, 1958, 85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Ольга Кобилянська, I, 1956, 123).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 89.

Коментарі (0)