ГЛУПА́К, а, чол., рідко.
1. Нерозсудлива, нерозумна людина. Тільки глупак не зрозуміє, що Жозефіна припленталась сюди не для читання книжки (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 137).
2. тільки з запереч. не у знач. присудк. сл. з інфін. Охочий до чого-небудь. Треба випить, був покійник Випить не глупак (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 156).