ГЛУПО́ТА, и, ГЛУПОТА́, и́, жін., рідко. Відсутність розуму, розсудливості, поміркованості; дурість. Немає друга понад мудрість, Ні ворога над глупоту, Так, як нема любові в світі Над матірню любов святу (Іван Франко, XI, 1952, 66); Я лишився з своїми думками, з своїм нерозгаданим питанням: як це так, що порожнеча зживається з повнотою, глупота з розумом? (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 66).