ГЛУЗД, у, чол., розм.
1. Те саме, що розум. [Уляна:]
Цур йому з його багатством, коли в нього глузду нема
(Квітка-Основ'яненко, Вибр., 1937, 392); Я перебрав усі плани,
які тільки може придумати людський глузд (Іван Микитенко,
II, 1957, 54).
♦ Глузд за розум завернув — про стан людини, коли
вона не може нормально мислити або діяти. Чи ви
од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув?
Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув?
(Іван Котляревський, I, 1952, 185); З глузду з'їхати (скрутитися,
зсунутися); Глузду рішитися — втратити розум,
стати божевільним. Настрій у мене препоганющий. Чи
люди подуріли, чи, може, я з глузду з'їхав (Петро Колесник, На
фронті.., 1959, 96); Вже ніхто із глузду не скрутився,
І досі не чутно, щоб хто на трьох жінках В тім царстві
оженився (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 61); — Немає в мене більше
дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб
проти батька іти! (Панас Мирний, V, 1955, 197); — Уже
ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він
[чоловік] з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за
спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 78).
2. Розумний зміст чого-небудь; рація, смисл. [Анна:]
Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в
тім глузд? (Леся Українка, III, 1952, 394); Стаття В.
Засулич — такий набір курйозів, з точки зору логіки і
азбуки марксизму, що у читача, природно, може з'явитися
думка, невже ж нема якогось іншого глузду в цьому
безглузді? (Ленін, 19, 1950, 361); Тепер війна вже не
здавалась йому, як під румунськими дотами, незрозумілим
страховиськом, що в ньому важко було добрати глузду
(Олесь Гончар, I, 1954, 377).
♦ Здоровий глузд — тверезе розуміння речей;
розсудливість. Воляче змагалися розум і честолюбство.
Переміг здоровий глузд: Йосиф Завадка остаточно
вирішив забрати сина з гімназії (Ірина Вільде, Сестри.., 1958,
120); Йшли роки. Здоровий глузд і логіка підказували
[Вікторові], що пора вже обзавестися сім'єю, а серце не
приймало нікого (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 154).