в означеннях
Тлумачення, значення слова «глузд»:

ГЛУЗД, у, чол., розм.

1. Те саме, що розум. [Уляна:] Цур йому з його багатством, коли в нього глузду нема (Квітка-Основ'яненко, Вибр., 1937, 392); Я перебрав усі плани, які тільки може придумати людський глузд (Іван Микитенко, II, 1957, 54).
Глузд за розум завернув — про стан людини, коли вона не може нормально мислити або діяти. Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (Іван Котляревський, I, 1952, 185); З глузду з'їхати (скрутитися, зсунутися); Глузду рішитися — втратити розум, стати божевільним. Настрій у мене препоганющий. Чи люди подуріли, чи, може, я з глузду з'їхав (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 96); Вже ніхто із глузду не скрутився, І досі не чутно, щоб хто на трьох жінках В тім царстві оженився (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 61); — Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний, V, 1955, 197); — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він [чоловік] з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 78).

2. Розумний зміст чого-небудь; рація, смисл. [Анна:] Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка, III, 1952, 394); Стаття В. Засулич — такий набір курйозів, з точки зору логіки і азбуки марксизму, що у читача, природно, може з'явитися думка, невже ж нема якогось іншого глузду в цьому безглузді? (Ленін, 19, 1950, 361); Тепер війна вже не здавалась йому, як під румунськими дотами, незрозумілим страховиськом, що в ньому важко було добрати глузду (Олесь Гончар, I, 1954, 377).
Здоровий глузд — тверезе розуміння речей; розсудливість. Воляче змагалися розум і честолюбство. Переміг здоровий глузд: Йосиф Завадка остаточно вирішив забрати сина з гімназії (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 120); Йшли роки. Здоровий глузд і логіка підказували [Вікторові], що пора вже обзавестися сім'єю, а серце не приймало нікого (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 87.

Коментарі (0)