ГЛИ́БА, и, жін. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівняннях. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле, Історія радості, 1947, 65).