ГЛИБОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить глибокий (у 1 знач.). Текла собі річка, річка невеличка, а хоч і невеличка була та річка, та проте — глибоченька (Остап Вишня, II, 1956, 293).
ГЛИБОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить глибокий (у 1 знач.). Текла собі річка, річка невеличка, а хоч і невеличка була та річка, та проте — глибоченька (Остап Вишня, II, 1956, 293).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 84.