в означеннях
Тлумачення, значення слова «глибина»:

ГЛИБИНА́, и, жін.

1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. Геологи розраховують з двокілометрової глибини одержувати справжній окріп з температурою до 90 градусів (Вечірній Київ, 15.III 1962, 4); Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).

2. Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу. Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини (Максим Рильський, Урожай, 1950, 50); Гарно бути водолазом, Мандрувати в глибині; Був на палубі — і зразу Опинився аж на дні (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 34);
//  Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні вгору (про небесний простір, космос). А там в високій глибині, де тоне топь ясна, перловий жайворон топить: хмар-хмарова весна! (Павло Тичина, I, 1957, 102); Людство вступило в нову епоху оволодіння заповітними таємницями природи, захованими в глибинах космосу (Радянська Україна, 12.VIII 1961, 1).

3. чого. Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. Прокинувся ліс — тихий шелест пішов по йому від краю до краю, десь у глибині його крикнула жовна, далі й маленькі пташки завели свою пісню (Панас Мирний, I, 1954, 174); В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка, II, 1951, 45); В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (Микола Трублаїні, I, 1955, 294);
//  перен. Про дуже давній час. Братерська спорідненість російського і українського народів сягає у глибину історії древньої Русі (Радянська Україна, 18.I 1954, 3); Світ спогадів і світ дійсності зійшлися вінцями.. На притуманених краях видінь з глибини літ виринали його батьки, знайомі і діти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).
В глибині душі (серця) — про внутрішні переживання людини. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 165); Далеко не кожний Ваш вірш одізвався.. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка, V, 1956, 432); До глибини серця (душі) — дуже сильно. — А ви що говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (Іван Франко, I, 1955, 135); Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Юрій Яновський, V, 1959, 176).

4. перен. Те, що становить собою основу, у чому зосереджена суть чого-небудь. З глибин молдавського народу піднялись тисячі талантів, які становлять велику армію художньої інтелігенції (Комуніст України, 4, 1967, 38); Творчість наших письменників органічно ввійшла в глибини народного життя (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 3).

5. тільки одн., перен. Про значущість, змістовність чого-небудь. Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Павло Тичина, II, 1957, 215); Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе, Спізнай, яка у цілім глибина! (Максим Рильський, ї, 1956, 62);
//  Сила, ступінь вияву або поширення чого-небудь. Читаю Шекспіра. Що за сила слова, що за глибина думки! (Панас Мирний, V, 1955, 342); [Настя:] Хто збагне глибину мого горя, глибокого, як морська безодня! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 441); Протягом ряду років було вивчено різні варіанти електросну різної глибини (Наука і життя, 11, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 82.

Коментарі (0)