в означеннях
Тлумачення, значення слова «глина»:

ГЛИ́НА, и, жін. Багатомінеральна гірська порода, перев. осадочного походження, яка з водою утворює пластичну масу; широко використовується у будівництві, гончарстві, скульптурі і т. ін. Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Є добра глина, цеглу з неї роблять... (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 56);  * У порівняннях. Усе міняється, виліплюється, мнеться, мов глина творчая у скульптора в руках (Павло Тичина, II, 1947, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 84.

Коментарі (0)