в означеннях
Тлумачення, значення слова «гнатися»:

ГНАТИСЯ, женуся, женешся і ГОНИТИСЯ, гонюся, гонишся, недок.

1. Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. — Чи чуєш гомін той? За мною то женуться! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 31); Побачили його [Вовка] ловці-молодці та й почали за ним гнатися (Іван Франко, IV, 1950, 54); Гониться за лисицею, а стріляє зайця (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 236);  * У порівняннях. Хутко бігла [Лукія] стежкою вниз, наче хтось гнався за нею слідом (Олесь Донченко, III, 1956, 183).

2. розм. Прагнути чого-небудь, домагатися чогось. Мати його не гналася за багатством, і за це їй перепадало від батька (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 497);
//  Намагатися зрівнятися з ким-небудь. — Де йому гнатися за тобою.

3. Те саме, що гнати 3, 4. [Готліб (вертається, задихавшись):] Я їх [людей] бачив. [Гільзе:] І чого.. ти так гнався? От добігаєшся, то знов тебе ота хвороба схопить (Леся Українка, IV, 1954, 250); Розкішне дерево гналося понад водою вгору скільки в його було сили (Нечуй-Левицький, 11, 1956, 136); Тут завжди буяли плодові сади, гналася із землі густа трава (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 296).
Гнатися по п'ятах за ким—чим — невідступно, швидко бігти, їхати, йти за кимсь або чимсь; переслідувати когось. Вони мчали за Бжеським, але Бжеський їх не пізнав: йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п'ятах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 92.

Коментарі (0)