в означеннях
Тлумачення, значення слова «гнійник»:

ГНІЙНИ́К, а, чол. Місце скупчення гною (у 1 знач.): нарив. Якщо у хворого довгий час існує, каверна або гнійник легенів, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука і життя, 3, 1957, 15);  * Образно. Обвинувачення [на Нюрнберзькому процесі] викриває все лихо, заподіяне світові фашистами, і розтинає отруйний гнійник на тілі людства — фашизм (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 31);  * У порівняннях. Видно, застаріла ненависть до Радянського Союзу прорвалась у нашого ворога [Гітлера], як гнійник (Олександр Довженко, III, 1960, 17).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 96.

Коментарі (0)