в означеннях
Тлумачення, значення слова «гноблений»:

ГНО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гнобити 1. Раніше гноблені і відсталі нації назавжди покінчили з віковою економічною і культурною відсталістю, піднялись до рівня передових, соціалістичних націй (Комуніст України, 1, 1962, 33);
//  у знач. прикм. Кров гнобленого класу закипіла в його [листоноші] жилах (Юрій Яновський, II, 1958, 206);
//  у знач. ім. гноблений, ного, чол. Той, кого пригноблюють. В суспільстві, різко поділеному на етапи, класи, гнобителів і гноблених, Шевченко відстоював повну рівність людей (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 159); Як це не дивно і протиприродно — жменька гнобителів їде на спинах гноблених, і ця дивовижна мандрівка триває тисячоліття (Ірина Вільде. Сестри.., 1958, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 97.

Коментарі (0)