в означеннях
Тлумачення, значення слова «гнутися»:

ГНУТИСЯ, гнуся, гнешся, недок.

1. Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. — В руках його дужих весла аж гнуться... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 429); Гнеться вудлище дугою (Максим Рильський, II, 1946, 94);
//  Згинати, нахиляти свою верхню частину. Гай шепоче, гнуться лози В яру при дорозі (Тарас Шевченко, II, 1953, 208); Коли поспіє виноград — Додолу гнуться ніжні віти... (Максим Рильський, II, 1946, 27);
//  Прогинатися під дією ваги; вгинатися. Довгий, широкий стіл гнувся від закусок (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 413);  * Образно. Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Тарас Шевченко, I, 1951, 78).
Гнутися в дугу — бути покірним; догоджати. Ну, та годі терпіть нам обіду, Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 282).

2. Мати властивість згинатися. Гни тоді дерево, коли гнеться.. Як воно молоде (Номис, 1864, № 5925); Старі одублі [одубілі] пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222).

3. перен. Підкорятися кому-небудь, чиїйсь волі;
//  Виражати покірність; запобігати, підлещуватися. П'ять довгих років старанно й сумлінно прислуговував він пану Бжеському, гнувся, терпів грубі жарти і знущання примхливого пана (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4).

4. Бути в зігнутому стані; корчитися. — Одні сплять, а ті гнуться на підлозі, кулаки в голови кладуть (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 135);
//  перен. Не згоджуватися, ухилятися від чого-небудь. — У кого.. ти хліба позичила? — У Микити у Румая. — Довго, мабуть, гнувся — не давав? (Марко Вовчок, I, 1955, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 99.

Коментарі (0)