в означеннях
Тлумачення, значення слова «гниль»:

ГНИЛЬ, і, жін.

1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя — головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Юрій Яновський, 1 1958, 170);  * Образно. Невже у вас припало серце гниллю 1 не вража сльоза бідот людських? (Михайло Старицький. Вибр.. 1959, 13).

2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. Хоч, вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Іван Франко, VI, 1951, 49); Гострим, гнівним словом вони [сатиричні піснії викривали гниль і.. паразитичну суть царизму (Мистецтво, 1, 1955, 25).

3. Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів. У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль (Технічні культури, 1956, 177); Суха гниль сильно уражує бульби [картоплі] переважно в другу половину зимового зберігання (Картопля, 1957, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 93.

Коментарі (0)