в означеннях
Тлумачення, значення слова «гнилий»:

ГНИЛИ́Й, а, е.

1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. В хаті було повно барлогу,.. стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208); [Погода:] Сидите на гнилому паркані і квокчете, а думаєте, що піднялись у небо (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 19);
//  Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). Тоді і озеро не таке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Гнила річка Катунь обмиває передмістя (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 14).

2. Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). А тут ще й зима у нас гнила, на водохреща дощ ішов, та й тепер невідь що таке, вітер такий, що голову зриває (Леся Українка, V, 1956, 159); Осінь була гнила й нездорова (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 226).

3. перен. Порочний у якомусь відношенні. Та й задумав Павлюк знову Бить шляхту гнилую (Українські народні думи.., 1955, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 93.

Коментарі (0)