в означеннях
Тлумачення, значення слова «годувальник»:

ГОДУВА́ЛЬНИК, а, чол.

1. Той, хто утримує кого-небудь. «Годувальником» в сім'ї, як правило, до революції був батько — глава сім'ї, і добробут всієї сім'ї залежав в основному від його заробітку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 87);  * Образно. Автор [М. Стельмах] зумів.. показати, якою дорогою ціною доставалися народному годувальникові — селянинові — хліб і сіль (Вітчизна, 6, 1961, 180);
//  перен. Про те, що є джерелом засобів до існування. У давні часи ліс був чи не єдиним надійним годувальником і захисником народу (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 25).

2. Той, хто годує і доглядає кого-небудь або готує їжу. Слідом за ними [солдатами] з термосами на горбах чвалали ротні старшини, невтомні солдатські годувальники (Олесь Гончар, I, 1954, 151).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 104.

Коментарі (0)