в означеннях
Тлумачення, значення слова «годинник»:

ГОДИ́ННИК, а, чол. Прилад для вимірювання часу протягом доби. Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можна дізнатись, глянувши на нього чи вдень, чи віючі, котра година (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); Годинник на руці показував одинадцяту (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 97).
 Як годинник — чітко, безперебійно, точно. [Горлов:] У мене все як годинник. Це у вас там обговорюють, засідають, а тут наказ — і умри, а виконай (Олександр Корнійчук, II, 1955, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 103.

Коментарі (1)