в означеннях
Тлумачення, значення слова «гойно»:

ГО́ЙНО, розм. Присл. до гойний 2. [Префект:] Рим гойно заплатив за ту науку, він Греції дав спокій і закон, чого вона не мала споконвіку (Леся Українка, III, 1952, 449); Заздро похитували [старі] головами, щось шамкотіли беззубими ротами. Добре танцюють, гойно гуляють (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 106.

Коментарі (0)