в означеннях
Тлумачення, значення слова «голіруч»:

ГОЛІРУ́Ч, присл.

1. Не несучи нічого з собою. Василиха спекла калачі, бо голіруч не годиться йти, хоч би й до панів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 146);
//  Без усяких пристосувань. Беручи жарину голіруч з багаття, старий бородатий тесля оглянувся довкола (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 29).

2. Без зброї, не докладаючи зусиль; легко. — Хіба.. Охрім п'є? Такий смирняка?.. А чом же Тодоська його качалкою не почастує? Адже така була козир-дівка, хлопці голіруч і не приступай! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 77).
Голіруч брати (взяти) кого, що — те саме, що Голими руками брати (взяти) (див. голий). — Знов залишаться наші майстри без замовлень, бо знов нічого не купуватиме панство. Завиють наші цехові. Тоді візьмемо їх голіруч (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 299).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 108.

Коментарі (0)