ГОЛЬТІПА́, и, жін. Збірн. до гольтіпака 1; голота. Іще там єсть до півдесятка [війська], Но дріб'язок і гольтіпа (Іван Котляревський, I, 1952, 252).
ГОЛЬТІПА́, и, жін. Збірн. до гольтіпака 1; голота. Іще там єсть до півдесятка [війська], Но дріб'язок і гольтіпа (Іван Котляревський, I, 1952, 252).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 120.