в означеннях
Тлумачення, значення слова «голод»:

ГО́ЛОД, у, чол.

1. Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. Соломії докучав голод. Уже другу добу вона нічого не їла, під серцем її млоїло, в животі корчило (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 26);
//  Тривале недоїдання через відсутність їжі. — А мене хто чим годував, як я з голоду пухла?.. — одказала, повертаючись, Марина (Панас Мирний, IV, 1955, 258).

2. Відсутність або гостра нестача хліба та інших продуктів харчування з певних причин у населеному пункті, районі, країні тощо. Я думав про тьму, що в тих селах царить [панує], Про бідність, про голод, про муку (Іван Франко, XIII, 1954, 174); Шевченко на кожному кроці бачив голод, злидні і жахливе пригноблення селян поміщиками (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 10).

3. на що, перен. Гостра нестача чого-небудь вкрай необхідного. Буквально голод зараз у нас на книжку для дітей цікаву, свіжу, захоплюючу, здатну привабити дитину і цікавим змістом і яскравою художньою формою (Літературна газета, 12.I 1962, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 113.

Коментарі (0)