ГОЛОШТА́Н, а, чол., зневажл. Те саме, що голоштанник. Коли б не піп та не пан, то не був би й мужик голоштан (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 21); — Тут [на селі].. голоштани жити не дають [багатіям]... (Яків Качура, II, 1958, 63).
ГОЛОШТА́Н, а, чол., зневажл. Те саме, що голоштанник. Коли б не піп та не пан, то не був би й мужик голоштан (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 21); — Тут [на селі].. голоштани жити не дають [багатіям]... (Яків Качура, II, 1958, 63).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 117.