ГО́ЛИЙ, а, е.
1. Який не має на собі одягу, без
одягу; оголений (про людину). Лазять діти у запічку
Голодні і голі (Тарас Шевченко, II, 1953, 120); Ввійшла Варвара,
важка, спокійна, з червоними, голими по лікоть руками
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 168); Бачить цар, що під вербою..
Голий парубок сидить, Курить люльку і мовчить
(Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 109);
// у знач. ім. голий, лого, чол.
Той, хто не має на собі одягу. * У порівняннях.
Вискочив, як голий з маку (Номис, 1864, № 7570);
// перен.
Який не має засобів для існування; бідний. — Чи гаразд
у їх у господі? — Де там! такі стали голі (Марко Вовчок, I, 1955,
17); — А що ж ти мені поможеш, коли ти сам голий!
(Іван Франко, II, 1950, 9); * Образно. І несподівано так стало
чогось жаль.. Голою, обшарпаною, обікраденою здалася
мені молодість моя (Степан Васильченко, II, 1959, 100);
// у знач. ім.
голий, лого, чол. Бідна або погано одягнена людина.
[Кобзар:] Спасибі всім щирим душам. (Хова данину).
З миру по нитці — голому сорочка (Марко Кропивницький, V, 1959,
130); До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі!
Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі...
(Павло Тичина, I, 1957, 72).
♦ Голий, як бубон (як турецький святий) — зовсім
роздягнений, нічим не прикритий або бідний. З
Америки він повернувся голий, як бубон (Степан Чорнобривець, Визволена
земля, 1959, 45); Треба буде одежі, бо з мене як знімуть
казенну, то я остануся, як турецький святий,
буквально голий (Тарас Шевченко, VI, 1957, 138); Голими руками брати
(взяти) кого, що — заволодівати ким-, чим-небудь,
долати кого-, що-небудь, здобувати щось без особливих
труднощів. Коли ми почали працювати на заводі, то
тут якраз і виявилось, що Панька голими руками не
візьмеш (Іван Микитенко, I, 1957, 484); Він не раз твердив собі:
перемогу [в науці] голими руками не візьмеш (Натан Рибак,
Час, 1960, 162); З голими руками — не маючи нічого
в руках. Дивився на корову, що лежала, а повернувши
до нього голову й переконавшися, що Семен увійшов
з голими руками, махнула головою й ударила рогом до
ясел (Лесь Мартович, Тв., 1954, 112).
2. Нічим не покритий (про предмети). — Кумові
давно б слід вив'язати скатертину; ось дивіться — стіл
голий (Панас Мирний, III, 1954, 159); На другому поверсі
взагалі ніякої постелі нема — Марина Хомівна лежала
на голих дошках (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 175).
♦ Голий меч; Гола шабля — меч або шабля, вийняті
з піхов. На видимому кутку арени незабаром
показуються Руфін і Прісцілла.. За ними йдуть два вояки
з голими мечами (Леся Українка, II, 1951, 544); Хтось біжить
попереду розхристаний, без шапки, з голою шаблею в
руках (Іван Микитенко, II, 1957, 303); Голі стіни — стіни без
предметів, прикрас на них. Павлусь глянув, бачить, —
якась кімната з голими стінами, брудними, серед хати
довгий стіл, нічим не накритий (Леся Українка, III, 1952,
491); Під голим небом — під відкритим небом, не в
приміщенні; просто неба. Посеред табору в одній хвилі
виставлено шатри для старшин, — решта війська мала
ночувати під голим небом (Іван Франко, VI, 1951, 98).
3. Який не має волосся, шерсті, листя і т. ін. Вівці
ліниво згинають коліна.. Голі морди, з старечим
виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб
поскаржитись (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Могутні пориви
північного вітру, налітаючи на голі крони дерев, гойдали їх
(Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 281);
// Який не має рослин, не
вкритий рослинами. Рядом з Шевченковою могилою,
на північ вверх по Дніпру, стоїть зовсім гола гора, вища
од Шевченкової (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); Люта пурга
гримить у степу, вовчий вітер виривається з
посвистом з-за голих кам'янистих сопок (Олесь Донченко, VI, 1957,
179).
4. розм. Без нічого іншого; самий. Пані Олімпії
бажалося подати гостям замість голого чайку — каву
(Іван Франко, VII, 1951, 21); — Товариш Калінін учить нас,
що голе адміністрування не може дати добрих
наслідків (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 598);
// Без пояснень і
підтверджень. — Я знов, бачите, не можу на голі слова вірити
ані вам, ані вашим синам (Іван Франко, VIII, 1952, 246);
//
Неприхований, відвертий. Проценкові стало аж
страшно від такої голої та нічим не прикритої правди
(Панас Мирний, III, 1954, 201).