Словник української мови

ГО́НКА, и, жін. Те саме, що гонитва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Іван Ле, Клен. лист. 1960, 251).
 Гонка озброєнь — посилена підготовка до війни (в імперіалістичних країнах). У війні заінтересовані, про війну мріють капіталістичні монополії, які небачено розбагатіли на двох світових війнах, на сучасній гонці озброєнь (Маніфест миру, 1957, 28); — Гонка атомних озброєнь — самогубство для Америки! (Натан Рибак, Час, 1960, 521).