в означеннях
Тлумачення, значення слова «гоноровитий»:

ГОНОРОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гонористий. Балабуха був трохи гоноровитий: йому хотілось почванитись перед гусарами своєю жінкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Він справді почував себе нащадком гоноровитої козацької старшини (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 217).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 123.

Коментарі (0)