в означеннях
Тлумачення, значення слова «гонористий»:

ГОНОРИ́СТИЙ, а, е, розм. Сповнений гонору (у 1 знач.); чванливий, пихатий. З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору, при першій прояві з його боку до себе зневаги став «на ножі», примусивши його поводитись чемно (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); [Залеський:] Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких (Вадим Собко, П'єси, 1958, 19);
//  Пройнятий гонором; який виявляє гонор. Сиджу на зборах комуністів. Довкола чесні, прості люди. Слова зухвалі, гонористі Ніхто тут слухати не буде (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 123.

Коментарі (0)