в означеннях
Тлумачення, значення слова «гони»:

ГОНИ 1, ів, мн. Переслідування, цькування звіра під час полювання.  * Образно. Го-го — почалися гони. Тепер уже не бігли насліпо пушкарі, а йшли. хоч і обережно, але певно, оточуючи невеличкий лісок (Гнат Хоткевич, II, 1966, 290).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 122.

Коментарі (0)

ГОНИ 2, гонів і гін, мн.

1. Українська старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів. Той змій та такий був сильний, що за гони до себе не підпускав, так диханням і побиває (Українські народні казки, 1951, 125); Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку і з милю простували рідким лісом (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Ми йшли, туристи, сотні гін Розміреним і впертим кроком (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 26).

2. Те саме, що гін 2. По краях гонів потрібно для повороту агрегату відвести смуги певної ширини, залежно від розміру агрегату і способу оранки (Механізація і електрифікація.., 1953, 21); При визначенні норми [виробітку] врахована довжина гонів і врожайність культури та марка комбайна (Колгоспник України, 3, 1959, 4); На перших же гонах (ще, мабуть, Невкипілий і цигарки не докурив) передня жатка — тиць, і стала. Під'їхала друга і теж стала, і так усі (Андрій Головко, II, 1957, 239).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 122.

Коментарі (0)