в означеннях
Тлумачення, значення слова «горілий»:

ГОРІ́ЛИЙ, а, е. Обпалений вогнем. Тхнуло цвіллю, пусткою та старою горілою цеглою (Степан Васильченко, II, 1959, 327); По балках палахкотіли вогняні гриви, і припах горілого бур'яну тягся від них по степу (Петро Панч, В дорозі, 1959, 215);
//  у знач. ім. горіле, лого, сер. Те саме, що гар. Схопилась на постелі — і справді несе горілим.. А тої ж миті з вигону — бов, бов, бов, бов... загув дзвін на сполох (Андрій Головко, II, 1957, 426).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 130.

Коментарі (0)