в означеннях
Тлумачення, значення слова «горьований»:

ГОРЬО́ВАНИЙ, а, е. Сповнений горя, біди; гіркий. Гриця майже щоліта наймали пастушком чи погоничем до заможних дядьків. Горьоване наймитське життя! (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 34); Вона зараз кінчає своє горьоване навчання (Іван Ле, Право.., 1957, 241);
//  Здобутий важкою працею; вистражданий. Загубився [Прохор] між тими городськими папами, що так і дивляться, де б поживитися, що тільки й ждуть, доки мужик їм привезе того хліба горьованого (Іван Микитенко, II, 1957, 79); З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
//  Який горював або горює. — Ех, матері ви наші, жінки наші горьовані, — подумав Гурій Андріянович (Іван Сенченко, Опов., 1959, 76); Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодюги й несвідомі (Юрій Яновський, I, 1954, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 140.

Коментарі (0)