в означеннях
Тлумачення, значення слова «горло»:

ГО́РЛО, а, сер.

1. Передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Панас Мирний, I, 1954, 392);
//  Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. Потім дорогою ще трохи простудилась на тих нічних пересіданнях, так що тепер кашляю і горло болить (Леся Українка, V, 1956, 415); Крутоярові од жалю і хвилювання стисло горло (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 37);  * Образно. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, .. розмовляв металевими горлами сотень гучномовців (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 276).
Дихальне горло — частина дихального шляху, що міститься між гортанню і легенями; трахея. Вчитель показує шлях повітря від носових отворів до легень, послідовно називаючи носову порожнину, носоглотку, гортань, дихальне горло (трахею) і бронхи (Методика викладання анатомії.., 1955, 110).
Брати (взяти, хватати, схвати́ти) за горло — настирливо або силою домагатися чого-небудь, ставити у безвихідне становище. — Вони [французи] і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (Іван Котляревський, I, 1952, 160); [Гайдай:] На кораблях провокації. Одні додому рвуться, інші — контра. Ще день і за горло б узяли нас, щоб тільки повернути кораблі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 59); Горло дерти (драти) див. дерти; Горло перегризти див. перегризти; Горло прополоскати — трохи випити. — Та принеси нам чого-небудь горло прополоскати (Володимир Самійленко, II, 1958, 131); Кісткою стати (застряти) у горлі; Поперек горла стати — стати на перешкоді кому-, чому-небудь; перешкодити. [Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (Карпенко-Карий, I, 1960, 75); — Тарасе Овсійовичу, а що мені казати, — тоном скривдженої людини озвався Корж. — Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 52); На все горло — дуже голосно. Сей вид видався Целі таким комічним, що засміялася на все горло (Іван Франко, II, 1950, 300); Наступати (наступити) на горло див. наступати; По горло: а) в ріст людини; до горла. По горло в осінній холодній воді Убрід перейшли ми Лубанські болота (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 368); б) дуже багато. У Дмитра було справ, як говориться, по горло — то укрупнення, то сівба, то електростанція, а це. вже й ремонт тракторів починаються (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 412).

2. Верхня звужена частина посуду. Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків з більш або менш круглим корпусом і високим горлом (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 132.

Коментарі (0)