в означеннях
Тлумачення, значення слова «горлиця»:

ГО́РЛИЦЯ, і, жін.

1. Лісовий птах, менший від голуба; дикий голуб. Десь далеко затуркотіла горлиця, неначе й собі згукувалась з живим людським гуканням (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 80); Горлиця і припутень мостять на дереві просте гніздо з кількох покладених навхрест паличок (Корисні птахи України.., 1950, 35);  * У порівняннях. Як схопиться Парася!.. Дмухає на огонь, кожух його струшує, і в'ється, як горлиця, коло його (Марко Вовчок, I, 1955, 283).

2. Ласкаве звертання до дівчат та жінок. — Дівчино, горлице, коли б ти знала, якого жалю ти мені завдала! — подумав Микола, глянувши на Мокрини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 230).

3. Давній український народний танець і музика до нього. Чоботи вибивають горлицю — підлога двигтить (Олесь Донченко, I, 1956, 241); Бандура горлиці бриньчала (Іван Котляревський, I, 1952, 73).

4. Українська сольна народна пісня.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 132.

Коментарі (0)