в означеннях
Тлумачення, значення слова «горобчиха»:

ГОРОБЧИ́ХА, и, жін., розм. Самка горобця. Все своє життя Чирик прожив безтурботно; їжа сама йшла йому до дзьоба, а мешкали вони зі своєю горобчихою і виводили горобенят під дахом старої дачі (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 224).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 135.

Коментарі (0)