в означеннях
Тлумачення, значення слова «горобиний»:

ГОРОБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до горобець. Зірвався [Ярослав] на рівні ноги, розмахнувся плечем і навідліг жбурнув її [пляшку] у горобину зграю (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 190);
//  Належний горобцеві. Пронька безпомилково, з першого погляду може відрізнити сорочаче яйце від гавиного, ластівчине від горобиного (Олесь Донченко, VI, 1957, 17);
//  у знач. ім. горобині, них, мн. Те саме, що горобцеподібні. Цікава і праця М. М. Левітта та інших (1940) про фауну паразитичних найпростіших з крові зерноїдних горобиних, виловлених в околицях Києва (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 388).
Горобина ніч — ніч з сильною і тривалою грозою. Це була справді горобина ніч, з блискавками та іншими страхіттями, так що літакові довелось дещо відхилитись від курсу (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 135.

Коментарі (0)