в означеннях
Тлумачення, значення слова «городчик»:

ГОРО́ДЧИК, а, чол.

1. Зменш.-пестл. до город. Коли одна половина села пускала її [воду] на свої городчики, у другої боліло серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 394).

2. діал. Палісадник. Між тими двома домами двірок стоїть, перед вікнами городчик (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 54); Приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 137.

Коментарі (0)