ГОРОВИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що гірський. На зеленому сіні, з горових полонин, з запашними квітками, лежали старі татари у білих чалмах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Казанлик.. в трояндовій долині Дихав теплим вітром горовим (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 60).