ГОСТРОКЛУ́БИЙ, а, е. З гострими клубами (див. клуб3). Біля нього раз по раз бриніла дзвоником чиясь гостроклуба корівка (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 456).
ГОСТРОКЛУ́БИЙ, а, е. З гострими клубами (див. клуб3). Біля нього раз по раз бриніла дзвоником чиясь гостроклуба корівка (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 456).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 145.