в означеннях
Тлумачення, значення слова «гострити»:

ГОСТРИТИ, гострю, гостриш, недок., перех. 1. Робити гострим (у 1 знач.). Лагодили [козаки] броню, гострили шаблі, насаджували на списи ратища і виливали кулі (Олекса Стороженко, I, 1957, 397); — Так ви дідусю, лишайтеся коси клепать та вчіть, як гострити, мантачити... (Остап Вишня, I, 1956, 316);  * Образно. У нього [І. Франка].. люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39) 2 перен., рідко. Робити більш проникливим, напруженим; загострювати (увагу, розум і т. ін.). Зненависть до тої фігури [панни Анелі] гострила мою увагу (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 256); Тепер перед ним розкрився зовсім новий світ ідей, що гострив його розум і глибоко хвилював серце (Петро Колесник, Терен.., 1959, 165).
Гострити зуби див. зуб; Гострити ножа (сокиру, меч і т. ін.) на кого — замишляти що-небудь проти когось. [Зося:] І раз у раз так страшно робиться мені, коли я чую ім'я Гната! Сава його так любить, а він на Саву ножа гострить (Карпенко-Карий, II, 1960, 296); Він [Т. Г. Шевченко] закликав громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (Павло Тичина, III, 1957, 80); Гострити очі на кого — те саме, що Стріляти очима на кого (див. око). — Катря на тебе так очі гострила, що мені тільки у ченці одна дорога (Натан Рибак, Час, 1960, 180); Гострити язика — говорити дотепи. Шахтарі (щоб не дрімать!) все язики гострили, ось на старого вже летять колючі їхні стріли (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 145.

Коментарі (0)