в означеннях
Тлумачення, значення слова «гостинець»:

ГОСТИНЕЦЬ 1, нця, чол.

1. Якась річ або ласощі, які звичайно привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Було як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших: матусі очіпок, шовком гаптований, чи плахту червону; мені доброго намиста або стрічок (Марко Вовчок, I, 1955, 57); Як приїхала бабуся із села, Всім гостинців.. привезла: Майці — диню-скороспілгщ, ягідок, А для Клима, для онука — пиріжок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 26); Завжди батько, вернувшись з поля, казав нам, що або відняв, або випрохав у зайця по шматочку хлібця нам як гостинець (Марко Кропивницький, VI, 1960, 156);  * У порівняннях. Старих котів з кішками роздавали піщанам, мов гостинці од нового пана (Панас Мирний, II, 1954, 104).

2. перен. Удар, постріл, предмет, яким завдають удар, травма від удару. То теє промовляв [Голота], На присішках став, Без міри пороху підсипає, Татарину гостинця у груди посилає (Українські народні думи.., 1955, 6); Уляна, плачучи, показує сусідці.. синці — гостинці п'яного, сердитого чоловіка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438); Марта спересердя уперіщила пужалном підручного по морді — всю зворотну путь чмихав і крутив носом бідолаха від того гостинця (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 143.

Коментарі (0)

ГОСТИНЕЦЬ 2, нця, чол., діал. Великий битий шлях; шосе. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75); Дарма, що село лежить осторонь гостинця, його знають і знаходять (Радянська Україна, 3.VII 1961, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 143.

Коментарі (0)